Коли в місті ремонтують дорогу, відкривають новий комунальний заклад чи запускають соціальну програму, в публічному просторі це нерідко пов’язують насамперед з мером. Так само, коли мешканці незадоволені тарифами, забудовою, станом дворів, громадським транспортом або розподілом бюджетних коштів, претензії часто адресують міському голові особисто, пише yes-frankivsk.com.ua.
Однак з юридичного погляду містом не керує одна людина. Місцеве самоврядування — це система, в якій повноваження розподілені між територіальною громадою, міською радою, міським головою, виконавчим комітетом та іншими виконавчими органами ради.
Тому запитання «за що відповідає мер?» потребує точнішої відповіді: що міський голова може вирішити самостійно, що він організовує, що виносить на голосування депутатів, а що взагалі перебуває поза межами його компетенції?
Для Івано-Франківська ці правила такі самі, як для інших міських громад України: базові повноваження визначає насамперед Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Чинною є редакція цього закону від 8 вересня 2026 року.
Мер — головна посадова особа громади, але не одноосібний «власник» міста
Закон визначає міського голову як головну посадову особу територіальної громади. Це справді одна з ключових посад у системі місцевого самоврядування, однак формулювання «головна посадова особа» не означає необмеженої влади.
Міський голова одночасно працює у кількох ролях. Він представляє громаду, організовує роботу ради, головує на її пленарних засіданнях, очолює виконавчий комітет, керує апаратом ради та виконкому, видає розпорядження в межах власної компетенції, забезпечує виконання рішень ради і виконкому.
Саме міський голова скликає сесії ради, формує проєкт їхнього порядку денного, вносить пропозиції та головує на пленарних засіданнях. Також він забезпечує підготовку проєктів програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, звіту про його виконання та інших питань, які мають розглядати депутати.
Це дає голові значний організаційний і політико-управлінський вплив. Але між словами «підготувати», «внести на розгляд» і «ухвалити одноосібно» є принципова юридична різниця.
Міський бюджет: мер готує і виконує, але затверджує рада
Одна з найпоширеніших помилок — уявлення, що мер сам розподіляє міський бюджет.
Закон побудований інакше. До виключної компетенції міської ради належать розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження самого бюджету, внесення до нього змін та затвердження звіту про виконання. Тобто остаточне рішення про головний фінансовий документ громади приймається на пленарному засіданні депутатами.
Міський голова, зі свого боку, забезпечує підготовку проєкту бюджету на розгляд ради. Закон також визначає його розпорядником бюджетних коштів, але додає принципове обмеження: використовувати ці кошти він має лише за призначенням, визначеним радою.
Отже, фраза «мер виділив гроші» часто є побутовим спрощенням. Юридично треба з’ясовувати весь ланцюг: хто підготував пропозицію, яка бюджетна програма передбачає видатки, який виконавчий орган є відповідальним і яке рішення прийняла міська рада.
Земля, комунальне майно і розвиток міста: де закінчується одноосібне рішення
Подібний принцип діє щодо багатьох питань, які мешканці звикли персоніфікувати з мером. Так, на пленарних засіданнях рада вирішує передбачені законом питання щодо комунального майна, затверджує відповідні програми, приймає рішення щодо відчуження комунального майна, створення, ліквідації чи реорганізації комунальних підприємств та установ. До компетенції ради належить і затвердження містобудівної документації у передбачених законом випадках.
Це означає, що мер не може просто власним розпорядженням продати комунальний об’єкт, самостійно затвердити бюджет міста чи підмінити собою депутатський корпус там, де закон прямо вимагає рішення ради.
Навіть договори, які міський голова укладає від імені територіальної громади або ради, з питань, що належать до виключної компетенції ради, мають подаватися на її затвердження.
Тому для громадського контролю важливо дивитися не лише на заяви мера, а й на проєкти рішень, результати депутатських голосувань та вже ухвалені рішення ради.
Кадрові повноваження: тут роль міського голови значно безпосередніша
У кадровій політиці міський голова має вагомі власні повноваження. Чинна стаття 42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що голова призначає та звільняє керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, а також керівників юридичних осіб комунальної власності громади — за винятком випадків, коли законом встановлений інший порядок, зокрема коли такі кадрові рішення віднесені до компетенції наглядових рад або діють спеціальні законодавчі правила.
Отже, якщо йдеться про організацію роботи виконавчої вертикалі міської ради, відповідальність міського голови є значно прямішою.
Водночас і тут варто розрізняти самого мера та систему виконавчих органів. Департаменти й управління мають власні положення, компетенцію, посадових осіб та визначені законом процедури. Міський голова керує системою, але це не означає, що кожне адміністративне рішення кожного структурного підрозділу ухвалює особисто він.
Виконком — це колегіальний орган
Ще одна поширена плутанина виникає навколо виконавчого комітету. Міський голова очолює виконком, однак виконком є окремим колегіальним виконавчим органом міської ради. Офіційний сайт Івано-Франківська прямо зазначає, що повноваження виконавчого комітету визначаються Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішення виконкому приймаються на його засіданнях більшістю голосів від загального складу, а не одноосібною волею голови. Після ухвалення такі рішення підписує міський голова.
Якщо міський голова не погоджується з рішенням виконкому, закон надає йому спеціальний механізм: він може своїм розпорядженням зупинити дію такого рішення та винести питання на розгляд міської ради.
Тому коли певне рішення ухвалене виконкомом, для розуміння відповідальності варто перевірити, чи справді це рішення міського голови, чи колегіальне рішення членів виконавчого комітету.
Чи може мер скасувати рішення депутатів
Не зовсім. Але він має механізм, який часто порівнюють з правом вето. Якщо міська рада ухвалила рішення, міський голова може протягом п’яти днів з моменту його прийняття зупинити це рішення і повернути його раді на повторний розгляд із обґрунтованими зауваженнями.
Далі рішення знову переходить до депутатів. Рада повинна повторно розглянути його у двотижневий строк. Якщо депутати відхиляють зауваження міського голови та підтверджують попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Цей механізм добре показує логіку місцевого самоврядування: міський голова і рада мають взаємні важелі, а важливі рішення не повинні залежати виключно від однієї посадової особи.
Мер як представник Івано-Франківської громади
Окремий великий блок повноважень пов’язаний з представництвом. Міський голова представляє територіальну громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, а також у міжнародних відносинах.
Він може укладати від імені громади, ради та виконкому договори відповідно до законодавства. Міський голова також має право звертатися до суду щодо актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ чи організацій, якщо такі акти обмежують права та інтереси громади або повноваження ради та її органів.
Саме тому міського голову часто бачимо на міжмуніципальних переговорах, зустрічах з представниками держави, міжнародними партнерами чи потенційними партнерами громади. Тут він виступає не лише як окремий політик, а як законний представник територіальної громади в межах наданих йому повноважень.
Дороги, транспорт, вода, тепло і благоустрій: чи за все відповідає мер
У повсякденному житті мешканці найчастіше оцінюють міську владу через дуже конкретні речі: дороги, освітлення, прибирання, транспорт, опалення, воду, парки, двори. Але юридична відповідальність і тут розподілена.
Виконання значної частини господарських функцій покладається на виконавчі органи ради та комунальні підприємства. Рада затверджує програми й бюджетні рішення, виконком і профільні органи реалізують свої повноваження, а міський голова організовує роботу виконавчої системи та забезпечує виконання рішень.
Тому питання «чому мер не відремонтував цю вулицю?» юридично коректніше розкласти на кілька інших: чи передбачений ремонт програмою, чи закладені на нього кошти в бюджеті, який департамент або комунальне підприємство відповідає за роботи, чи проведена необхідна закупівля і хто є виконавцем.
Такий підхід не знімає відповідальності з міського голови за організацію роботи підпорядкованої йому виконавчої системи. Він лише дозволяє встановити, хто саме має конкретне повноваження і на якому етапі виникла проблема.
Розпорядження мера — не універсальний документ на всі випадки
Міський голова має право видавати розпорядження. Проте ключові слова в законі — «у межах своїх повноважень».
Сам факт підпису мера не дозволяє таким розпорядженням замінити рішення міської ради там, де закон вимагає саме рішення депутатів, або рішення виконкому там, де питання належить до компетенції колегіального виконавчого органу.
Для мешканця це дає простий алгоритм перевірки будь-якої гучної новини: спочатку потрібно з’ясувати, який саме орган прийняв документ — міський голова, рада чи виконком. Уже після цього можна визначати, хто юридично відповідав за рішення.
Мер повинен звітувати перед громадою
Повноваження міського голови супроводжуються персональною відповідальністю. Закон прямо передбачає, що міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Він підзвітний, підконтрольний і відповідальний перед територіальною громадою, відповідальний перед міською радою, а щодо виконання виконавчими органами делегованих державою повноважень — також підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.
Станом на 2026 рік закон передбачає, що міський голова має звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не менше двох разів на рік у встановленому порядку. Звіт відбувається під час відкритої зустрічі у форматі, який дає мешканцям можливість ставити запитання, висловлювати зауваження та подавати пропозиції.
Як жителеві зрозуміти, до кого звертатися
Замість універсального звернення «до мера» корисно спочатку визначити характер проблеми.
Якщо питання стосується рішення ради — бюджету, місцевої програми, значної частини земельних чи майнових питань, — варто перевіряти рішення та голосування міської ради.
Якщо йдеться про практичне виконання міських програм, адміністративні послуги, благоустрій, житлово-комунальне господарство чи іншу виконавчу роботу — слід з’ясувати відповідальний департамент, управління, виконком або комунальне підприємство.
Якщо проблема пов’язана з організацією роботи виконавчих органів, виконанням рішень ради, кадровими рішеннями, представництвом громади або іншими власними повноваженнями голови — тоді питання безпосередньо стосується міського голови.
В Івано-Франківську діє також міська служба оперативного реагування 1580, контакти якої оприлюднені на офіційному сайті міста.