Більшість станиславівських поліцаїв несли свою службу гідно. Деякі навіть поклали життя при виконанні обов’язків. З 1920 по 1931 роки загинуло 23 відважних працівники поліції від Станиславівського воєводства, пише yes-frankivsk.com.ua. Втім, діяльність була двоякою. З одного боку боролись проти злочинності, а з іншого – утискали громадські, політичні та просвітницькі організації, пише gk-press.if.ua.
Як працювала поліція
У міжвоєнний період поліція Станиславова керувалась законом Речі Посполитої “Про державну поліцію”, виданим в 1919 році. Вищі чини, звичайно, належали полякам. Решту посад могли обіймати українці. Аби почати служити, потрібно було виконувати ряд вимог: не мати кримінального минулого, володіти польським громадянством, мати міцне здоров’я, знати польську, математику та бути у віці 23-45 років.
Поліція складалась із головної команди, воєводської, повітової, комісаріатів в окремих містах та постерунків у селах. Головне управління було у Варшаві. Керував поліцією головний комендант, що підпорядковувався міністру внутрішніх справ. Поліція також видавала “Газету адміністрації та державної поліції” та “На постерунку”.
Окружною командою керував воєводський комендант. Команда складалась, окрім голови, з його заступника, інспекторів та офіцерів. Діяв адміністративний та господарський відділи, школа для нижчих поліційних чинів, слідча поліція та резервний відділ. На початку 20-х років 20 століття було 15 окружних команд поліції разом зі станиславівською.
Станиславівська поліція
Станиславівське окружне управління державної поліції створили в березні 1921 року. З травня 1925 його перейменували на воєводське управління державної поліції. У 1930 діяло три відділи: суспільного порядку, слідчий відділ та політична безпека. Управління поліцією знаходилось на вул. Камінського, 4 (сучасна Франка).
У 1933 в Станиславівському воєводстві працювало 1387 поліціянтів. У повіті підрозділом управляв комендант. Він повинен був керувати канцелярією, слідкувати за дисципліною та максимально залучати службових працівників. За його участі здійснювався контроль за розслідуванням кримінальних та політичних злочинів. Комендант керував також постерунками поліції. Він підпорядковувався воєводським комендантам та старості повіту. У 1926 році в Станиславові діяло 240 повітових поліційних команд.
Повітове управління виникло в 1919 році. А в 1932 його структура складалась із загального відділу, дисциплінарного, навчального, персонального, слідчого та господарського. До слідчого, своєю чергою, входила кримінальна, загальна, політична частини та кримінальний розшук. Керівництво знаходилось на вул. Матейки, 53.
Станиславівський комісаріат створили в 1919 з приміщенням на вул. Камінського, 4. Він складався із загальної, дисциплінарної, навчальної, слідчої та господарської частин. Комісаріат проводив свою діяльність на території міст, залізничних станцій, у портах. У 1926 діяло 173 комісаріати.
Постерунки та слідчі
Постерунки були створені також в 1919. В загальній системі правоохоронних органів були найнижчою виконавчою одиницею. Вони стежили за дотриманням спокою на вулицях міста, допомагали владі та брали участь у розслідуванні злочинів. Наглядав за дотриманням усіх зобов’язань комендант. Також він пильнував, аби поліцаї мали зброю, управляв канцелярією та господарським відділом.
Воєвода та окружний комендант мали право створювати постерунки. На Станиславівщині останні здійснювали діяльність в одному чи кількох селах. В 1937 постерункові в місті робили обхід три рази на день. Працювали по двоє на десяти ділянках. Так, щодня патрулювали місто 112 постерункових. Поліція в Станиславові здійснювала загальну мундурову діяльність, кримінальну та політичну. Постерунки належали до мундурової команди.
У 1919 було також створено слідчу команду – “кримінальних референтів”. Вони розслідували кримінальні злочини та проводили свою діяльність в межах округу. У 1922 створили 16 окружних управлінь. Також виходила спеціальна “Слідча газета”.
Станиславівський слідчий відділ мав кримінальний, розпізнавальний та політичний відділи. Вони поділялись, згідно з тим, які види кримінальних справ розслідували. Слідчий відділ знаходився в місті на вул. Камінського, 4. Тут працювало 40 осіб.
Політична поліція
Завданням політичної поліції, або інформаційної служби, був аналіз політичного життя країни. Також вони слідкували за підозрілими особами, котрі, на їх думку, могли нашкодити державній безпеці. У воєводствах діяли політичні дефензиви, а на території повітів – агентури.
Інколи, поліціянти відділу мали таємні завдання. Особливі права дозволяли також стежити за політичними та державними діячами. Крім того, відділ міг слідкувати за акторами, лікарями, керівниками підприємств, вчителями та ін. Та найбільшу уваги політичного відділу отримували учасники комуністичного та націоналістичного рухів.
На політичну поліцію також працювали численні інформатори. Станиславівські архіви повні доносів на односельців. Звичайно, інформаторів винагороджували. Зазвичай, це було 5 злотих кожного місяця. Інформатори слідкували за, так званими, підривачами економічної безпеки країни. Сюди належали, наприклад, ті, хто гонив самогон.
Не обходилось, звичайно і без перевищення повноважень. Побиття населення було поширено в 1939 році. Саме тоді поліціянтам Станиславова видали 141 гумовий кийок. Заради справедливості варто сказати, що подібні випадки наруги над містянами розглядались наглядовою поліцією. Винуватців карали.
Попри те, що більшість поліціянтів гідно несла свою службу, слідкувала за порядком, розслідувала злочини, були й такі, котрі переслідували українські просвітницькі, громадсько-політичні організації. На Станиславівщині утискали “Рідну школу”, “Сільське господарство”, “Просвіту”. Поліціянти, нерідко, переслідували студентів, вчителів та, навіть, журналістів.
Кінна поліція
На початку 20 століття кінна поліція набула особливої популярності у Львові. За певний час, патрульні на конях з’явились і на вулицях Станиславова. Вони відрізнялись від пішої лише зброєю. Кінна поліція працювала по всьому місто, та найпильніше – в центрі. Як вже згадувалось вище, патрулювання здійснювало двоє поліціянтів, три рази в день.
У 1904 в Станиславові працювало десять кінних патрулів. Поліціянтам на конях до зарплатні доплачували ще тридцять корон. Також вони могли мешкати в казармах, отримували доплату, згідно з тривалістю служби в поліції. Кінному патрулю безплатно виділяли зброю та форму.
Як пише kuryer.if.ua, кінним поліціянтом міг стати кандидат, що відповідав певному переліку вимог. А саме: міцна статура, вік до 35 років, знання мов, котрі використовувались імперією. Втім, до відділу брали лише найкращих з гарною репутацією.
Кінні патрульні, перед службою, проходили випробувальний термін. Він тривав пів року, а тоді відбувався екзамен. Після Першої світової кінних поліцаїв в Станиславові не було. Втім, вони знову з’явились у 1938 році, коли відбулась реформа польської поліції. Казарми кінних поліцаїв тоді знаходились в Крихівцях.