Середа, 10 Серпня, 2022

Станіславська фортеця: як працювала оборона міста і чому споруда занепала

У 17 столітті Станіславів споруджували як приклад ідеального міста. Це своєрідна концепція, поширена на той час у країнах Європи. Відповідно до неї, планування і архітектурна міста мали би відповідати за міцну обороноздатність, зручні простори і гармонію вулиць та споруд. Станіславське місто-фортеця витримало не одну облогу, проте із часом урядовці відмовилися від такої концепції. Як фортеця боронила місто і чому занепала – пишемо далі на yes-frankivsk.com.ua.

Заснування і розбудова оборонної фортеці

Власним коштом фортифікував, зміцнив оборонними валами, оточив високими мурами і закрив міцними брамами граф Потоцький. Таке розпорядження від видав у 1662 році. Одразу після цього і почали активне будівництво Станіславова. Інженером-планувальником міста-фортеці став Франсуа Корассіні. Це був французький військовий архітектор італійського походження.

Спершу фортецю облаштували у вигляді шестикутника. На початку 1670-х років мандрівник Ульріх фон Вердум, побувавши у Станіславові залишив описував фортеці. Він передає, що споруда мала шість правильних земляних бастіонів. А очільник міста хотів облаштувати в той  час рови і зовнішні укріплення, передає «Галицький кореспондент».

Фото: bastion-if.com.ua

У 1680-х роках інженер Карл Беное збільшив фортифікаційну споруду. Він прибудував до неї резиденцію графа. Магнатський палац прикрили ще двома бастіонами. Відтоді Станіславська фортеця отримала восьмикутну форму. Також архітектор укріпив вали кам’яними блоками. А фортечні стіни невдовзі облаштували цеглою. Таким чином Станіславська оборонна споруда отримала довершений вигляд. Такою фортеця була аж до кінця свого існування.

Як фортеця відбивала ворожі наступи?

Станіславів будували за популярним у Європі принципом бастіонів. Така система фортифікацій вважалася дуже надійною і відповідала вимогам обороноздатності міста. Станіславів завдяки цьому принципу випередив інші українські міста у плані міцності. Бастіони споруджували задля відбивання атак пішої сили ворога, на противагу тонких стінам фортець, які легко пробивалися артилерією. 

За формою, бастіон був п’ятикутною фортечною спорудою. Це був своєрідний додатковий виступ на кутах міста-фортеці. Їх у Станіславові побудували вісім. Бастіони і стіни, що їх сполучали, утворювали фронт. Місто-фортеця було побудоване таким чином, що в оборонців поселення не виникало мертвих зон. Тобто територій, які неможливо було захистити від атак загарбників. Натомість ворога було видно з усіх точок фортеці – відбивати його атаки влучними пострілами було зручно. Таким чином, фортеця-бастіон призначалася для відбиття потужних атак ворожої артилерії.

Фото: ekranvk.com.ua

Чому Станіславська фортеця перестала існувати?

У другій половині 18 століття Станіславів та вся Галичина відійшла під владу Австрійської монархії. Сталося це після руйнівних зовнішніх і внутрішніх процесів, що розділили польську державу. Разом із польським пануванням на Галичині, завершилася й історія існування фортеці.

Австрійські урядовці не були зацікавлені у розвитку та навіть підтриманні фортифікаційних споруд. У нової влади було зовсім інше бачення розвитку міста і його військово-політичного значення. Востаннє фортеця прийняла бій у 1809 році. Тоді місто відбило наступ польської кавалерії. Після цього через стіни фортеці та бастіонні споруди зазнали занепаду і руйнувань. 

Уряд дав згоду на ліквідацію Станіславської фортеці. Мешканці міста власноруч розбирали стіни оборонної споруди. Цеглу використали для будівництва нових будинків, а камінням вимощували вулиці. Із матеріалів облаштували кілька площ, більше двох десятків вулиці і чимало новобудов.