Середа, 10 Серпня, 2022

П’ять історичних місяців: як Станіславів був столицею ЗУНР

Західноукраїнська народна республіка проіснувала всього лише 7 місяців. Більшу частину цього періоду столицею держави був Станіславів. Саме тут уряд прийняв основоположні закони ЗУНР, а також підписаний акт Злуки із УНР. Івано-Франківська вважається центром наукового дослідження ЗУНР. А в самому Листопадовому зриві взяли участь чимало уродженців Прикарпаття.  Про те, як наше місто було столицею західноукраїнської народної республіки – читайте далі на yes-frankivsk.com.ua.

Як Станіславів став столицею ЗУНР?

Синьо-жовтий прапор над Львівською ратушею замайорів у ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року. Всі інші урядові установи зайняли воїни сотника Дмитра Вітовського. Українські політики, громадські діячі та військові командири утворили уряд, армію, ухвалювали основні закони. Українські повстання здійнялися у Станіславові, Тернополі та інших містах Галичини. Листопадовий зрив відбувся.  

Поляки не стерпіли цих подій і рушили військами. Наприкінці листопада після важких боїв вони захопили Львів. Уряд ЗУНР змушений був переїхати до Станіславова. Перебували у нашому місті урядовці від 2 січня 1919 року. Канцелярію президента ради республіки Євгена Петрушевича і його заступника Левка Бачинського розмістили у готелі «Австрія», який перейменували на «Одесу». А у приміщенні, де до наших днів перебуває міський суд, запрацював Секретаріат держави (міністерства).

Фото: report.if.ua

Зараз біля будинку, що раніше був дирекцією залізниці, головним діячам молодої української держави встановили пам’ятний знак. До наших днів це територія біля споруди будинку правосуддя. Більшість із урядовців походили саме із регіону Прикарпаття. Наприклад, Левко Бачинський – з села Серафинці на Городенківщини, Дмитро Вітовський – Галицького району, а Кость Левицький – з міста Тисмениці, передає «Репортер». 

Закони ЗУНР, прийняті в Станіславові

Основоположні документи молодої української держави прийняли у Станіславові. Так, урядовці ухвалили ініціативи про мову, про основи навчання та про землю. Відбулося у Станіславові і епохальне підписання рішення про Злуку з Українською Народною Республікою. Держави, що утворилися після розпаду імперій, з’єдналися в єдину. У делегації від ЗУНР був Бачинський та Стефаник. Підписали акт 22 січня у готелі «Дністер».

Упродовж перших місяців 1919 року польські війська наближалися до Станіславова, захоплюючи значні території Галичини. Урядовці ЗУНР почали готувати план переїзду до іншого міста. Так, діячі молодої української держави переїхали до Заліщиків. Українська Галицька армія вела спротив проти поляків, однак у техніці та чисельності поступалася. Територію Галичини, Буковини і Закарпаття зайняли ворожі війська.

Фото: gk-press.if.ua

Подальша доля ЗУНР

Політики західноукраїнської республіки невдовзі емігрували. На засіданнях Ліги Націй та у листах до міжнародних урядів вони висловлювали протест проти польської окупації Галичини. Тим часом на українські землі зазіхнули і московські більшовики. У березні 1923 року уряд ЗУНР, що перебував у екзилі, припинив існувати. це рішення поклало край існуванню західноукраїнської державності, пише «Радіо Свобода».

Тодішні події у Станіславові мали історичне значення для української державності. Однак наукове дослідження діяльності ЗУНР тривалий час не проводилося. У радянський час виникнення республіки називали захопленням влади українською буржуазією. Науковців, котрі називали Листопадовий чин українською національною революцією і демократичним проявом, переслідували. У часи Незалежності Івано-Франківськ став центром наукового дослідження західноукраїнської народної республіки.