Впродовж кількох століть Україна мусить виборювати право на існування. Так склалось історично, що маємо сусідів, які ніяк не можуть змиритись з тим, що українці давня, самодостатня, унікальна і цілком самостійна нація. І завжди на всіх стадіях виборювання права на державність знаходились сміливці, які ставали на захист рідної домівки, пише сайт yes-frankivsk.com.ua.
На сучасному етапі маємо одне з найкривавіших випробувань стійкості і єдності нації. Без сумніву, всі, хто захищав чи продовжує захищати нашу Батьківщину, є Героями нації. Та завжди є герої, вчинки яких заслуговують на найвище визнання. Для України таким визнанням є звання Герой України. Серед них є жителі нашої області. Ми мусимо пам’ятати про їхню саможертовність та патріотизм.
Тарас Михайлович Сенюк
Народився в м. Коломия 22 червня 1980 року. Після школи навчався в Одеській військовій академії на аеромобільному факультеті. Закінчив академію з відзнакою. Після закінчення вишу брав участь у миротворчих місіях у Косово та Іраці. У 2014 році підполковник Тарас Михайлович був залучений в антитерористичній операції на сході країни. Під час зачистки бойовиків у районі міста Слов’янськ загинув від кулі снайпера.
За виняткову мужність і героїзм, виявлені під час захисту територіальної цілісності і незалежності України, жертовне служіння українському народові, 20 червня 2014 року йому було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”. Похований у рідному місті Коломиї.
У 2019 році батальйону, в якому служив Тарас Сенюк, було присвоєно його ім’я.
Віталій Романович Сапило
Народився 3 вересня 2000 року в с. Черче на Рогатинщині. Дуже любив футбол, був вихованцем футбольного клубу “Карпати”, мав перспективу продовжити кар’єру футболіста, навіть отримав запрошення від ФК “Шахтар”, та натомість вирішив стати військовим. Після закінчення школи вступив до Національної академії сухопутних військ у Львові на факультет бойового застосування військ, який закінчив у 2021 році.
З початком повномасштабного вторгнення став командиром танкового взводу. Разом з побратимами знищив понад тридцять найменувань техніки ворога. Не зумівши нічого протиставити діям наших танкістів, ворог застосував авіацію. Загинув внаслідок авіаційного удару.
В березні 2022 року присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Василь Васильович Боєчко
Народився на Коломийщині в с. Семаківці 4 січня 1975 року. Навчався в Чернівецькому університеті на історичному факультеті. Після закінчення вишу працював за фахом у сільській школі. Згодом перейшов до підприємницької діяльності.
Після подій з анексією Криму пройшов курси перепідготовки та в 2015 році пішов на захист Батьківщини в зону АТО.
Після повномасштабного вторгнення з лютого 2024 року керував реактивною батареєю, захищаючи підступи до Києва в районі села Мощун. Разом з побратимами зумів знищити близько 30 колон ворожої техніки та живої сили.
10 березня 2022 року президент присвоїв капітану Боєчку Василю звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” і літом цього ж року вручив особисто.
Степан Іванович Тарабалка
Народився в с. Королівка Коломийського району Івано-Франківської області 9 січня 1993 року. Зі слів матері Степан з дитинства мріяв про небо. Тому спочатку вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, а по завершенні продовжив навчання в Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Закінчив університет у 2014 році. Був льотчиком-винищувачем на МіГ-29.
Загинув у повітряному бою, захищаючи підступи до Київ з боку Житомира. Багато хто стверджує, що саме повітряна майстерність Тарабалки Степана стала основою для легенди про “Привида Києва”, яка так підняла дух на початку березня 2022 року всім українцям.
19 березня 2022 року Зеленський підписав указ про присвоєння звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” льотчику-винищувачу Тарабалці Степану Івановичу посмертно.
Ігор Андрійович Колесніченко
Родом з Делятина, що на Надвірнянщині. Народився 19 лютого 1987 року. Після служби в армії працював командиром пожежно-рятувального відділення Делятина. У 2016 році брав участь в зоні антитерористичної операції на Донеччині. З лютого 2022 року знову став на захист вітчизни. Служив командиром відділення механізованого батальйону.
У травні 2022 року біля селища Новолуганське потрапив разом з побратимами в оточення, але не розгубився і зумів вивести особовий склад та навіть врятувати зброю вплав через водосховище. Самовіддано боронив зайняті позиції, відбиваючи чисельні атаки ворога. Загинув 29 травня 2022 року від артилерійського обстрілу, але зумів врятувати товариша. Похований в Делятині.
8 липня 2023 року президент підписав указ про присвоєння Ігорю Колесніченку звання Герой України з наданням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
Віталій Анатолійович Бондарук
Народився 11 листопада 1997 року на Долинщині в селі Княжолука. Змалку був спортивним та цікавим хлопцем. Після закінчення місцевого ліцею продовжив навчання у Львівському ліцеї імені Героїв Крут. Далі була Національна академія сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, а після закінчення відразу пішов у зону проведення ООС.
З початком повномасштабного вторгнення захищав околиці Києва, очолював мінометну батарею 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка в боях з агресором поблизу села Таврійське Херсонського району Херсонської області. Наприкінці березня, прикриваючи відступ побратимів, потрапив у ворожу засідку, вступив у бій. Відмовився здаватися в полон і був розстріляний російськими військовими.
4 квітня 2022 року йому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Олександр Васильович Кукурба
Народився 18 вересня 1994 року у селі Верхній Вербіж Коломийського району. Пройшов військовий вишкіл у Київському ліцеї імені Івана Богуна та Харківському національному університеті Повітряних Сил. З початком війни у званні майора був у складі 299 бригади тактичної авіації. Здійснив понад 100 бойових вильотів, зумів знищити понад 800 ворогів, 55 танків та 140 одиниць іншої військової бронетехніки. Загинув 26 липня 2022 року.
14 квітня 2022 року присвоєно льотчику звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота зірка”. Пілот також є лицарем ордена Богдана Хмельницького I, II та III ступенів (посмертно).
Роман Михайлович Гломба
Народився на Івано-Франківщині в 2003 році. До початку війни вступив до лав національної гвардії. Захищав запорізький напрямок. Побратими називають його “Запорізьким месником”, оскільки він зумів збити шість літаків та ракету лише за допомогою переносного комплексу “Ігла”.
20 червня 2022 удостоєний звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Олег Петрович Грудзевич
Народився в селі Хохонів Галицького району 13 березня 1990 року. Закінчив Львівську Академію сухопутних військ. Брав активну участь в АТО командиром танкової бригади. Повномасштабна війна застала його біля села Волноваха, де він разом з побратимами дали гідну відсіч окупантам. Після потужного натиску відступили до Маріуполя на “Азовмаш”. Коли закінчилась провізія та боєприпаси, вирішили прориватися через оточення. Змогли вийти на вільну від рашистів частину України, здолавши пішки понад 150 км.
8 липня 2022 року президент підписав указ про присвоєння звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Дмитро Іванович Коцюбайло
Родом із села Задністрянське Бурштинського району. Народився 1 листопада 1995 року. На фронт потрапив одразу після Майдану у 2014 році. Позивний Дмитра був “Да Вінчі”, оскільки він гарно малював та мріяв здобути мистецьку освіту. Брав участь у визволенні низки населених пунктів Луганщини та Донеччини. Неодноразово отримував поранення та все одно повертався до своїх “вовків”.
У 2021 році отримав звання Герой України. Повномасштабне вторгнення застало Да Вінчі поблизу села Щастя Луганської області. Згодом його бригада була перекинута на Бахмутський напрям. 7 березня 2023 року отримав осколкове поранення в шию. Від отриманих ран Коцюбайло Дмитро помер. Похований на Аскольдовій могилі.
Олег Орестович Апостол
Народився у місті Івано-Франківськ. Навчався у Національній академії сухопутних військ у Львові. З 2014 року активно захищав Вітчизну. Брав участь у боях за Слов’янськ, а з початком повномасштабної війни звільняв Миколаївщину. Зараз є командиром 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
18 лютого 2024 присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Володимир Васильович Барчук
Народився в місті Коломия 24 грудня 1973 року. З початком війни добровольцем пішов на фронт. Був на захисті аеропорту Києва, брав участь у битвах за Ірпінь та визволення Бучі. Загинув наприкінці червня 2022 року на Харківщині поблизу села Дементіївка.
Присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» 8 липня 2023 року (посмертно).
Василь Васильович Матійчук
Родом з Косівщини з села Хімчин. Отримав фах журналіста в Київському міжнародному університеті. Зразу добровольцем записався в ТРО. Був аеророзвідником у 102 бригаді поблизу Гуляйполя. Загинув 8 квітня 2023 року на Запоріжжі від атаки дрона.
29 вересня 2023 присвоєно Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Степан Степанович Воробець
Народився у місті Коломия. Мріяв започаткувати військову династію, тому присвятив себе військовій справі. Навчався в Одеському інституті сухопутних військ та потім у Сумському військовому інституті ракетних військ та артилерії. Як один з кращих був вибраний для навчання в США. Після повернення працював у м. Яворів. Загинув 19 червня 2014 року під час боїв за утримання позицій біля річки Сіверський Донець поблизу Красного Лиману від кулі снайпера.
Присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» 29 вересня 2023 (посмертно).
Володимир Олександрович Потєшкін
Уродженець Івано-Франківщини. Заступник командира бригади 10 ОГШБ. З березня 2022 року командує бригадною артилерійською групою, проводить артилерійську розвідку ворожих об’єктів. Брав участь у звільнені Київської області, боях за Сіверськодонецьк та Бахмут.
Присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» 5 грудня 2022 року.
Віктор Євгенович Шілімов
Народився 3 лютого 1993 року на Івано-Франківщині. Капітан Держбюро розслідувань. З початком російсько-української війни брав участь у стримуванні ворога біля м. Буча та Гостомель. З березня був на захисті Житомирщини. Завдяки його діям було знищено значну кількість особового складу та техніки ворога, зокрема з його допомогою було ліквідовано російського командира з позивним “Гора”.
2 квітня 2022 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Віктору Євгеновичу Шілімову присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Аксіос
Безперечно, всі представлені воїни є героями, вони достойні цієї нагороди, і переоцінити їхню саможертовність неможливо. Тому ми мусимо про них пам’ятати, вшановувати і ставити за приклад майбутнім поколінням.