Хрест тверезості на Привокзальному сквері, за словами мера, був просто тонким жартом над художниками. Так Руслан Марцінків хотів підхопити та реанімувати історичну традицію. Такі хрести, ще сто років тому, встановлювали в Галичині. Молитва, за словами мера, ніколи не зашкодить. Та й “тролінг” бургомістр Франківська теж дуже любить, пише yes-frankivsk.com.ua.
Студент та пластун
Політик, голова Івано-Франківська, народний депутат України, член партії “Свобода”, лауреат Премії Кабінету Міністрів за особливі досягнення молоді в розбудові країни, Руслан Марцінків народився в листопаді 1979 року в Бобровиці на Чернігівщині. Батько родом із Франківщини, куди юний Руслан зі сім’єю переїхав після закінчення середньої школи.
Навчався студент Марцінків в Надвірнянському фізико-математичному ліцеї до 1996 року. Був активним учасником руху “Пласт”. Як стверджує сам бургомістр, пластунство допомогло йому визначитись із життєвою позицією. Досягнув значних успіхів на шляху від звичайного пластуна до керівника організації в Чернівецькій та Франківській областях.
Після ліцею навчався у Франківському державному технічному університеті нафти та газу на “Економіці підприємства”. У 2005 отримав магістра державного управління за спеціальністю “Державна служба”. Взимку 2020 отримав звання кандидата юридичних наук в Університеті Короля Данила. Влітку 2022 вийшла монографія Марцінківа “Правові засади створення та діяльності Служби безпеки ОУН”.
Кар’єрний шлях
З вересня 2001 до 2003 Марцінків працював економістом. Втім, пан Руслан розумів, що це не його справа життя. Майбутнього політика цікавила минувшина та повстанський рух. Так, у 2003 “Пласт” знов увійшов в його життя.
Марцінків залишив роботу економістом та зайнявся розвитком франківського філіалу Дитячо-юнацького пластового центру. Став зв’язковим 27 куреня ім. Володимира Івасюка та зосередився на вихованцях із групи “Беркути”. Директором організації працював до 2005 року.
Починаючи з 2005, політичне життя Франківська тісно переплітається із життям Марцінківа. З липня по жовтень того ж року працював помічником заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради та виконкомом.
З 2006 по 2010 займався справами молоді. Очолив постійну комісію з питань молодіжної політики, розвитку фізичної культури та спорту Франківської обласної ради. До 2012 був депутатом та секретарем Франківської міськради. З 2012 по 2014 Руслан Марцінків був народним депутатом України сьомого скликання. А з 2015 обіймає посаду міського голови Івано-Франківська.
“Свобода” в політичній кар’єрі Марцінківа
Новачок у політичному світі Руслан Марцінків входив у партію Ющенка “Наша Україна”. Коли його обрали до Франківської облради, то виступав саме від цього блоку.
Всередині “Нашої України” депутати різнились своєю ідеологією. Ще у 2004 з неї зі скандалом вийшов О. Тягнибок. Утворилась партія ВО “Свобода”. Вона заявляла про себе як про праворадикальний рух, втім, вчинки її членів говорили про відверто “ліві” ідеї. Багато учасників були помічені в корупційних скандалах, співпраці з Кремлем, відзначились неадекватною поведінкою та вчинками.
Втім, на початках існування “Свобода”, під керівництвом Тягнибока, була популярною “страшилкою” для жителів східних регіонів. Партію підтримували й українські олігархи. За короткий час політичне утворення набуло в Україні значної популярності.
Хоч у 2006 партія не змогла потрапити у Верховну Раду, представники отримали чимало місць як голови сільських та міських рад. У 2010 “Свобода” тріумфувала на франківських виборах. Марцінків був її представником та очільником в місті. Такий успіх приніс Руслану посаду секретаря Франківської міської ради. 52 із 59 депутатів віддали за нього свої голоси.
Марцінків проти Анушкевичуса
На посту секретаря Марцінків зі “Свободою” зосередили свою увагу на роботі мера Віктора Анушкевичуса. Тодішній мер був європейським політиком, відкритим та публічним. Втім, Марцінків вказував громадськості на його провальні каденції в плані жалюгідного комунального стану Франківська.
Анушкевичус, якщо розібратись, персональної вини не мав. Проблеми накопичувались роками, а регіон був поділений на зони впливу бізнесових та кримінальних авторитетів. Втім, Марцінків та “Свобода” наголошували саме на персональній вині мера. Так, у 2011 міська рада визнала роботу Анушкевичуса та ЖКГ як незадовільну.
У 2012 “Свобода” з Марцінківим пройшли у Верховну Раду. Пан Руслан став народним депутатом та залишився жити у Києві на два роки.
Мер Марцінків
У 2015 Марцінків боровся за пост бургомістра Франківська. Головним конкурентом був Ігор Насалик. Пана Насалика підтримував Порошенко, великий бізнес, адміністративний ресурс та ярі активісти. Марцінківа ж франківці вважали “несистемним кандидатом”.
Втім, пан Руслан провів ефективну передвиборчу кампанію, наприклад, обіцяв містянам відродити духовність Франківська. В другому турі Марцінків отримав майже 55% голосів.
На пості мера вперше заявив про себе як про епатажного політика, коли освятив ліфт. Марцінків позиціював себе як релігійний фундаменталіст. Він пояснював, що християни мають таку традицію – все освячувати. Та й громада була ініціатором, самі ікону поставили та отця запросили. .
Діяльність мера у воєнний стан
За 2022 рік мер Марцінків зосередив свою увагу на облагородженні міста. Капітально оновлювали туротари на Галицькій до вул. Хіміків. Після неодноразових звернень містян, тут встановили нові бордюри та бруківку.
Також було втілено проєкт “Бюджет участі” по капітальному ремонту вулиці Цьоклера. Тут увага була спрямовна на безпеку школярів. Пішохідну частину розширили та завершували облаштування тротуарів. Також відбулось асфальтування дороги.
Було завершено ремонтні роботи на Сухомлинського, де відремонтували проїзну частину та тротуари. Також відновили дві ділянки на Петлюри та поклали новий асфальт на Тисменицькій в Микитинцях.
До початку війни планувалось відновити та облаштувати багато зелених зон та скверів у Франківську. Мер Марцінків наголошує, що попри складнощі, бодай декілька проєктів слід втілити в життя. Так, коло міської поліклініки №2 на Довгій було облаштовано сквер. Локація популярна, багатолюдна та вже давно потребувала ремонту. Тут зосередили увагу на лавках та пішохідних доріжках.
Чому скандальний
Руслан Марцінків – гострий на язик політик. Через різні свої висловлювання не раз провокував скандали. Одним із найгучніших був після заяви, що геї патріотами не можуть бути. Такий вислів з уст мера прозвучав після “Фестивалю рівності” 2016 у Львові. Міський голова наголосив, що це зовсім не дискримінація і свої цінності він нікому не нав’язує.
За таке висловлювання у травні 2022 Людмила Денісова розкритикувала Руслана Марцінківа та подала на нього скаргу до поліції. Згідно з антидискримінаційним законодавством України, гомофобні висловлювання забороняються. До Марцінківа був направлений лист з вимогою публічно попросити вибачення та дотримуватись вимог законодавства.
Від початку війни бургомістр не раз викликав негативну реакцію громади. Наприклад, коли підтримав ідею привселюдно бити палицями по голих сідницях мародерів. Також Марцінків звертався до ВПО та закликав переходити на українську, оскільки для галичан “язик” – мова окупанта.
Ще один відомий скандал відбувся у 2020 році. Щодо якого виявило стурбування навіть ООН. Марцінків виділив бус, аби ромів вивезли назад на Закарпаття. Втім, дванадцять з них відмовились їхати. На що Марцінків бурхливо відреагував та порадив поліціянтам просто “запакувати циганів” в авто.
Як наслідок, було відкрито кримінальне провадження, а правозахисники висловлювали своє обурення щодо дискримінації прав ромів. Марцінків прокоментував свої дії тим, що цигани порушували карантинні вимоги.