У 1910 році в Станиславові відбувалась виставка сільськогосподарської птиці. Форум аграріїв та тваринників відвідав маршалок Галицького сейму граф Станіслав Бадені. Справи зі сільським господарством на Галичині йшли не дуже добре. М’ясо коштувало дорожче, аніж в інших містах Австро-Угорщини. Це викликало багато обурення серед громадян. Підтримку місцевим аграріям вирішив надати вельможа, аристократ, галицький олігарх та консерватор Бадені, пише yes-frankivsk.com.ua.
М’ясні справи
Граф Бадені був відомим та впливовим політиком. Не дивно, що його обрали керувати Галицьким сеймом на другий строк. Коли він прибув на сільськогосподарську виставку в Станиславі, то звернувся до аграріїв з промовою.
В ній землевласник зазначив, що висока цінність тваринництва для економіки виражається через ріст ціни на м’ясо. Втім, її можна було б знизити, якщо використовувати всі можливості для збільшення поголів’я худоби. Також політик погоджувався, що Галичина має великі пасовища, котрі потребують розвитку. Бадені вважав, що без підтримки влади в такій бідній країні цього не досягти.
Це він так тонко натякав, що підтримку аграрії та тваринники можуть знайти в ньому та в його супутниках. А супутниками були важливі персони. Збереглась фотографія, на якій закарбовано всіх поважних гостей. Заїжджі чиновники, з такої оказії, зібрались на площі для торгівлі (район парку Військових Ветеранів).
Тут був і князь Вітольд Чарторийський (один з найбагатших галицьких землевласників, президент Господарського руху у Львові та посол Галицького сейму), представник крайового уряду Богумил Шеліговський, староста Станиславівського повіту та державний радник Юліуш Прокопчиць, головний розпорядник виставки та голова станиславівської філії Господарського товариства Мечислав Брикчинський та сам Станіслав Бадені.
До слова, Брикчинський на спільному фото з усіма поважними персонами сфотографований востаннє. Через три роки він взяв кредит, котрий не зміг погасити навіть після продажу одного зі своїх маєтків. Через це галицький аграрій влітку 1913 року наважився скоїти самогубство.
Австрійська газета писала, що сільськогосподарська виставка була свідченням, якими працьовитими та професіоналами були фермери на Галичині. Делегація на чолі з Бадені відзначила прекрасні екземпляри великої рогатої худоби та інших свійських птахів та тварин. Виставка повинна була посприяти розвитку тваринництва в регіоні.
Втім, Станіслав Бадені не був таким хорошим та стриманим як здавався, на перший погляд. Як і його брат Казимир, котрий теж залишив свій слід в історії Галичини.
Справжнє обличчя Казимира Бадені
В селищі Коропці на березі Дністра розташовується замок графа Станіслава Бадені. Це зменшена копія віденського цісарського палацу. Ця будівля справді вражає красою. Втім, граф став відомий не лише своєю любов’ю до прекрасного. Рід Бадені славився своїм політичним хистом та майстерним передвиборчим менеджментом.
У Бадені був брат Казимир, котрий обіймав посаду прем’єр-міністра та міністра внутрішніх справ. Втім, у 1897 він подав у відставку через один прикрий випадок. Коли відбувались вибори до австрійського парламенту, селяни протестували проти закону, котрий позбавляв багатьох людей виборчих прав.
Казимир Бадені віддав наказ військовим та поліції розігнати демонстрацію мітингувальників. В результаті таких дій, на Галичині вбили десять людей, дев’ятнадцять важко поранили, а 769 заарештували. Ці вибори закарбувались в історії як “баденівські”.
Невдоволення громадян можна було зрозуміти. З 63 послів лише троє були українцями. Через опір польської влади, послом австрійського парламенту не зміг стати Іван Франко. Така дискримінація українців для Казимира не пройшла безслідно і його з тріском відправили у відставку.
Не такий як здається
1883 року Станіслав був назначений послом до Галицького сейму. За якийсь час, граф став референтом крайового бюджету. З 1895 по 1901 та з 1903 по 1912 роки був спікером Галицького сейму. Казимир залучав брата до своїх справ, втім, Станіслав підтримував українсько-польське співробітництво. Також був активним противником москвофілів та панславізму (політичне об’єднання слов’ян на основі етнічної, культурної та мовної спільності). Бадені виступав за те, щоб українці мали можливість збільшити кількість сеймових мандатів. Цього вдалось досягти лише у 1914 році, вже після смерті Бадені.
Коли Станіслав подав у відставку з посади маршала в 1901 році, подія лише додала графу авторитетності. Так Бадені висловив свою незгоду з посиленням позицій поляків-консерваторів зі Східної Галичини, котрі неправильно ставились до українців. В міжвоєнній Польщі, до речі, поклали відповідальність саме на Станіслава Бадені за те, що він сприяв прогресу українського руху в Галичині. Це, своєю чергою, призвело до українсько-польської війни 1918-1919 років.
Втім, вже у 1908 і Станіслав показав народу своє справжнє лице. Відбулось це на виборах.
Балотувався Станіслав від Коропця до Галицького сейму. Селянам політик активно обіцяв займатись захистом їх прав. Опонентом графа був місцевий селянин, котрий заснував читальню “Просвіту”, Марко Каганець. Бадені намагався вмовити конкурента, щоб той не балотувався до сейму. Пропонував йому на заміну 15 моргів поля.
Втім, селянин на підкуп не погоджувався. Посланцеві від графа казав, що радше купив би собі шнурок та повісився, ніж погодився зрадити односельців.
Криваві вибори
В той час польські сили мали підтримку намісника Галичини Андрія Потоцького та робили спроби фальсифікувати вибори. Вони виключили з виборчих списків сімдесят селян. Найбільш патріотично налаштовані коропчани створили рекламаційну комісію під керівництвом М. Каганця. Втім, писаря, ніби-то, не знайшли, тож зауважень селян до протоколу внесено не було. А війт М. Мельник сказав, що він не має права на такі дії.
Телеграма, відправлена до відповідної інстанції, так і залишилась без відповіді. До виборів залишалось три тижні. Одного лютневого дня 1908 року Каганець та однодумці відправились до громадської канцелярії, аби розв’язати питання щодо списків для таємного голосування.
Селянам на дорозі стали жандарми. Далі відбулась подія, яку Гнат Хоткевич описав як “остання крапля, що переповнила чашу народного терпіння”. Жандарми, на очах у коропчан, закололи Марка Каганця, котрий був без зброї та не міг захистити себе.
У 1910 Галицький сейм не зміг працювати через те, що його заблокували українські посли, котрі домагались прийняття нового закону про вибори. Згідно з регламентом сейму від 1907 року, маршал мав повне право необмежено звільняти неугодних послів. Втім, відомий своїм вмінням вести політичну дипломатію Бадені, майстерно провів переговори.
У 1912 році події з послами повторились. Аби вгамувати невдоволених, Станіслав потратив багато своїх сил та нервів. За якийсь час, влітку, граф подав у відставку. Того ж року, в жовтні, Станіслав Бадені помер у своєму радехівському будинку.
Палац Бадені, навіть вицвілий та без ремонту, спонукав думати про високе мистецтво. Старі дерева у парку на території також відганяли думки про минуле, де в Коропці, як і в більшості міст та сіл Галичини, не гребували брудними та ганебними передвиборчими хитрощами.