Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (2020–2025) — стриманий, системний, аналітичний. Такий його образ склався у публічному просторі за останні роки. Але до того, як очолити уряд, він встиг попрацювати на різних управлінських рівнях — і саме каденція на посаді голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації (2019–2020) стала однією з визначальних сходинок у його політичній кар’єрі, пише yes-frankivsk.com.ua.
Так, усього за місяць — з лютого по березень 2020 року — Денис Шмигаль здійснив один з найстрімкіших злетів у політичній історії України — його затверджено в статусі вісімнадцятого прем’єр-міністра України.
Призначення Шмигаля до Кабміну багато хто називає не випадковістю, а системним результатом його роботи на Франківщині. Саме тут, в умовах реальної відповідальності за громади, мости, школи та дороги, він продемонстрував стиль «господарника без піару», і це оцінив Володимир Зеленський.
Львівський корінь: освіта, наука, цінності
Народився Шмигаль 15 жовтня 1975 року у Львові. Там же закінчив Львівську політехніку з червоним дипломом за спеціальністю «інженер-економіст». Пізніше здобув ступінь кандидата економічних наук — дисертацію на тему розвитку інфраструктури регіонів захистив у 2003 році в Інституті регіональних досліджень НАН України. Його науковим керівником був відомий економіст Петро Бєлєнький.
Шмигаль навчався й стажувався у бізнесових школах Бельгії, Канади, Німеччини, Грузії, Фінляндії. Але, як він сам зазначав у багатьох інтерв’ю, у своєму світогляді завжди опирався на християнські цінності, виховання батьків і просту людяність.
Як формувався управлінець
Професійна кар’єра Шмигаля — це приклад поступового зростання у бізнесі, адміністрації й держсекторі. У трудовій книжці — понад 60 записів. Він працював:
- бухгалтером у банку «Електрон»;
- головним бухгалтером і директором із розвитку Львівського автобусного заводу (ЛАЗ);
- топменеджером у девелоперських компаніях;
- гендиректором компанії «Росан-Інвест»;
- віцепрезидентом ТОВ ТВК «Львівхолод» — мережі магазинів «Рукавичка»;
- очолював Західноукраїнський енергетичний кластер (створений за участі таких постатей, як Маркіян Мальський і Максим Козицький);
- директором Бурштинської ТЕС (ДТЕК Західенерго) — одного з ключових енергооб’єктів західного регіону.
Початок у політиці
У політику Шмигаль увійшов як послідовний націонал-демократ. У 2006 році його обрали депутатом Винниківської міської ради від Української народної партії. Пізніше безуспішно балотувався до обласної ради від «Народного контролю», самовисувався на парламентських виборах 2014 року.
З 2009 по 2013 роки працював у Львівській ОДА — начальником головного управління економіки, а після Революції гідності нетривалий час очолював податкову службу Львівщини. Він пішов із цієї посади добровільно, заявивши, що не зміг здолати системну корупцію.
Франківський період
Призначення Дениса Шмигаля головою Івано-Франківської ОДА відбулося 1 серпня 2019 року. Це стало несподіванкою для багатьох, особливо в контексті того, що Зеленський шукав людей «з бізнесу, але без старої політичної токсичності».
За пів року на посаді він устиг проявити себе як ефективний кризовий менеджер, системний виконавець і реаліст.
Новий стиль управління: відкритість, онлайн, дисципліна
Однією з перших і найпомітніших ініціатив нового голови стали щотижневі відкриті апаратні наради, які транслювалися онлайн. До участі у них долучалися не лише керівники підрозділів ОДА, а й очільники районів. Таким чином, Шмигаль заклав основу для постійної комунікації, зворотного зв’язку і чіткої звітності. Цей формат дозволив не лише швидше ухвалювати рішення, а й зробив публічними слабкі місця у роботі керівників.
Також варто згадати кадрову політику: Денис Шмигаль не поспішав з призначеннями, витративши понад місяць на формування своєї команди. В результаті заступниками стали як представники нової команди, так і частина «старої гвардії» — Савка, Маланій, Федорів. Він також публічно критикував неефективних керівників департаментів, зокрема очільника обласного департаменту охорони здоров’я, якого згодом було звільнено.
Поїздки регіоном: діагностика проблем і пряме спілкування з громадами
Після призначення Денис Шмигаль фактично щотижня бував у різних районах області. Його візити мали кілька цілей:
- оцінити наслідки повеней 2008 і 2019 років;
- проінспектувати стан доріг, мостів і освітніх об’єктів;
- налагодити діалог з громадами, депутатами, представниками бізнесу та духовенства.
У Богородчанському районі він оглянув зруйновану повенями інфраструктуру. У Верховинському — ініціював обговорення відкриття міжнародного пункту пропуску до Румунії. У Калуському — приділив увагу екологічній катастрофі Домбровського кар’єру. У Долині — вказав, що 2020 рік має стати роком доріг і мостів.
У Рогатинському районі після протесту мешканців, які перекрили трасу «Івано-Франківськ – Львів», сам прибув на місце, оглянув школу-інтернат і пообіцяв допомогти з добудовою. В Івано-Франківську — проінспектував будівництво моста на Пасічній та стадіону «РУХ», ініціював нараду щодо аеропорту.
Шмигаль не обмежувався лише інспекціями: регулярно проводив зустрічі з активістами, бізнесом, волонтерами, міжнародними партнерами.
Фокус на інфраструктурі та екології
Серед ключових напрямів, які декларував і намагався втілювати Шмигаль:
- Розвиток дорожньої інфраструктури — на прикладі доріг до Верховини, Рогатинського шляху, об’їздів, мостів у Буківці, Пійлі, Пасічній;
- Екологічна безпека — зокрема, реакція на ситуацію з Домбровським кар’єром, яку він назвав «червоною кнопкою», і проблеми річки Свіча у Долині;
- Освіта та медицина — добудова НВК у Гошеві, корпусів шкіл у Космачі, амбулаторій у Заболотівському районі, допомога Снятинській лікарні, плани оновлення обладнання в Рожнятівській ЦРЛ;
- Туризм і транскордонне співробітництво — включення Карпатського регіону у міжнародні ініціативи та інвестиційні проєкти;
- Промисловий потенціал — візити на «Карпатнафтохім», співпраця з місцевими підприємцями.
Зустрічі з інвесторами, послами, ветеранами і духовенством
Тодішній голова ОДА активно працював і на зовнішньому фронті. Він провів десятки зустрічей — з послами Литви, Канади, президентом Тюрінгії (Німеччина), директором місії ОБСЄ, представниками МЗС України, ветеранських організацій, бізнесу, релігійних конфесій. Підписано транскордонні грантові угоди, відбулося кілька важливих економічних і культурних подій.
Прозорість і цифра
Франківська ОДА стала однією з перших в Україні, яка перейшла на повний електронний документообіг. Усі тендери проводились через Prozorro, а платформа «Прозора громада» стала прообразом сучасних електронних кабінетів для ТГ, де публікували бюджети, плани розвитку, відкриті дані.
За всього 188 днів на посаді, Шмигаль встиг зробити те, на що в інших керівників ідуть роки: встановити правила, запустити процеси, дати громадам інструменти самостійного розвитку. Його стиль роботи вирізнявся відсутністю піару, фокусом на результат, а також бажанням не перебудовувати все заново, а вдосконалювати те, що вже працює.
Попри те, що Шмигаль не був корінним прикарпатцем, за короткий термін він здобув імідж керівника, готового працювати «в полі». Він будував горизонтальні зв’язки, намагався слухати громади і не уникав критики.
Його управлінський стиль можна охарактеризувати як: публічність, технологічність, помірна вертикаль влади, особиста відповідальність.