Вівторок, 19 Березня, 2024

Хто бажає стати мером Франківська у 2020 році?

Вже зовсім скоро відбудуться вибори міського голови, тож люди повинні знати, за кого голосувати, та мати час на прийняття вибору. Саме від них буде залежати, хто стане мером міста на найближчі чотири роки, та що з нашим містом за цей час відбудеться. Далі на yes-frankivsk.

Сучасні можливості виборців

У зв’язку з усіма цими подіями, що відбудуться найближчим часом у нашому місті, в мережі все більше і більше з’являється якомога детальнішої інформації про кандидатів на посаду міського голови. В статтях розповідається про цих кандидатів, їх біографію, життя та освіту, колишні місця роботи, діяльність в політичній сфері, переваги та недоліки їхнього можливого майбутнього головування містом. Завдяки інтернету у мешканців міста є можливість дізнатись про кандидатів більше, зрозуміти, що вони за люди, який вклад зробили в державу та місто, який у них досвід роботи та рівень освіти, і прийняти правильне рішення для себе, зрозуміти, за кого вони хочуть голосувати, і чи хочуть взагалі. А від цих голосів уже і буде залежати майбутнє нашого міста.

Усього є п’ять чоловік, що балотуються на цю відповідальну посаду, і вже 25 жовтня серед них виберуть одного, хто буде очолювати місто та ним управляти. Це Наталія Сербин, жінка-кандидат, Олександр Богачов, Василь Стефанишин, Петро Шкутяк, та нинішній мер Івано-Франківська, Руслан Марцінків, який вирішив спробувати себе ще раз, адже він, як і будь-хто інший, хоче якомога довше побути на своїй посаді мера та довести початі справи до кінця.

Марцінків Руслан – нинішній мер нашого міста

Не втрачає надії і наш останній міський голова, який вирішив ще раз поборотися за своє місце на цій посаді.

Народився чоловік, як не дивно, не в нашій області, а в містечку Бобровиця, що знаходиться в Чернігівській області, на півночі України. Народився він у 1979 році, тобто зараз йому 41 рік. За своє життя уже встиг отримати дві вищі освіти: це магістр держуправління та інженер-економіст. В особистому житті зараз у нього все добре, є дружина Оксана та двоє діток, син і донька.

Політична сторона життя Руслана Марцінківа

Головну роль в його житті займала і продовжує займати політика. Це завжди була основна сфера його зайнятості, його робота напряму з нею пов’язана.

Почалося все ще в далекому 2005 році. Тоді він уже жив в Івано-Франківську. Тут чоловік влаштувався на посаду помічника заступника тодішнього мера міста, і уже відповідно почав свою роботу в міській раді. Також згодом по сумісництву він став і головою комісії, яка займалася розвитком спорту та фізичної культури. Комісія діяла в нашому місті від 2006 до 2010 року. Поміж тим, у 2007 році Марцінків вперше почав очолювати осередки Пласту в нашій і сусідній, Чернівецькій, областях. В 2010, через три роки, він покінчив з цим заняттям. Натомість тоді він уже виріс до секретаря в міській раді та навіть сам був депутатом.

В 2015 році, коли відбувались чергові вибори голови нашого міста, Руслан вирішив себе спробувати у цьому, та балотувався на мера міста, сподіваючись, що його підтримають мешканці міста. І його сподівання підтвердились, за результатами голосування саме його тоді обрали на цю посаду до наступних виборів. Він досі, всі ці роки, займається нашим містом, облагороджує його, та намагається всіляко покращити життя тим людям, які тут проживають. Проводить ремонти, виконує деякі побажання мешканців міста, робить наше місто новішим та кращим, і дослухається до його жителів. За час свого головування містом він зміг доказати, що це було не марно, і він дотримується свого слова. Ось так він, з простого помічника, піднявся по кар’єрній драбині вгору до міського голови. Якщо він залишиться на цій посаді, то зможе продовжити свої справи, та зробити для міста ще багато хорошого, хоч він і вже зробив немало.

Також, в минулому його обирали депутатом п’ятого та сьомого демократичного скликання від партії “Свобода” в обласній раді.

Скандальні події з Русланом Марцінківом

Звісно ж, роки його влади не обійшлися без скандалів. В 2016 році чоловік сказав слова, що запам’ятались багатьом, а саме про те, що геї не можуть бути патріотами нашої держави, адже вони не християни, і порушують закон Божий, а патріотами нашої держави можуть бути лише віруючі люди, а, отже, це не гомосексуали. Це він сказав тоді, коли відбувався “Марш за життя і сімейні цінності”.

В 2020 році в квітні Руслан дав наказ про вивезення людей з ромською національністю в Закарпатську область. За його словами, його не влаштовує присутність в місті саме тих циганів, тобто ромів, які наражають на небезпеку та створюють незручності іншим жителям. Важливо зауважити, що до тих, хто нормально живе тут, як і інші люди, претензій він не має абсолютно. Він дав доручення щоб їх вивезли, але деякі відмовилися, і меру це не сподобалося. На нараді він виразився про це занадто грубо, сказавши, щоб їх “запакували та вивезли звідси”, і це сприйняли як відкритий расизм чи дискримінацію за ознакою національності людини.

На ці слова відреагували різні державні та навіть закордонні організації, мера викликали в поліцію, і йому довелося ще довго все пояснювати та вибачатися перед іншими ромами, що живуть нормально і нікому не заважають, та всіма іншими людьми.

Крім скандалів, були в нього і гарні ідеї, втілені в життя. Наприклад, одна з них, це встановлення пам’ятника Бандері в Конотопі.

Активи мера, згідно декларації

У чоловіка наразі є квартира з площею понад 100 квадратних метрів, автомобіль 2016 року, та понад 200 тисяч гривень на рахунку в банку.

Судові справи

На мера міста кілька разів відкривали кримінальні справи з різних на те причин. Вперше в 2016 році завели справу через те, що він не оголосив публічно інформацію про покупку нового автомобіля, хоча мав би. В тому ж році відкрили на нього справу і про те, що він не повідомив нікого про участь організації, що належить його дружині, в конкурсі. До речі, організацію було визнано переможцем.

Але ці справи були закриті в наступному 2017 році через те, що в них вже закінчилися строки давності.

В травні цього року на нього відкрили справу з питання виселення ромів з міста, а також ще одну через відкриття франківських ринків під час карантину,але й ці питання вже вирішились.

Наталія Сербин – жінка, яка хоче стати мером

Друга кандидатка відрізняється від інших тим, що є жінкою, але звісно ж це не заважає їй балотуватися на цю посаду. Зараз їй 34 роки. Вона народилася у Івано-Франківську і отримувала освіту теж тут. Зараз вона працює заступником голови міської організації Української Галицької партії, а також журналісткою, і пише статті для франківського журналу “Місто”, є блогером та волонтером. З 2007 року і протягом 11 років була підприємницею.

Весною 2016 року жінка очолила Центр допомоги воїнам-атовцям, була в комісії по незаконній забудівлі поблизу міського озера. В період карантину ця жінка створила “Save FOP Galicia” для допомоги виробникам і підприємцям. Завдяки цьому утворенню на карантині від безробіття та банкрутства врятувалося чимало підприємців та виробників, у яких через тимчасове чи постійне зачинення величезної кількості закладів не стало роботи та заробітку. Також жінка є постійною волонтеркою в притулку “Дім Сірка”.

Політика

Політика теж безпосередньо фігурувала у її житті, проте не в такій кількості, як, наприклад, у Марцінківа. Ще у 2014 році вона очолила одну виборчу кампанію, потім була на Євромайдані. Стала ініціаторкою руху “Поранені SOS” та “Право на гідні пологи”. У 2016 стала очільником однієї міської організації, в 2017 – помічником депутатів облради. З 2018 року є керівником організації “Залізний тризуб”.

Олександр Богачов – третій кандидат

Олександр також народився у Франківську, в 1984 році, 23 серпня. Вищу освіту здобував в Прикарпатському університеті. Зараз у нього є дружина. Олександр являється головою франківського виборчого штабу під назвою “Слуга народу”, а також юристом, директором двох ТОВ.

У власності Олександра є кілька квартир та земельних ділянок, автомобіль та заощаджених 300 тисяч гривень.

Щодо політичної частини життя чоловіка, то до кінця минулого 2019 року він був помічником-консультантом у депутата Верховної ради. В перших двох турах президентських виборів був довіреною особою Володимира Зеленського, теперішнього президента України, в Долинському окрузі. В минулому вирішив балотуватися на виборах як мажоритарник. Майже 2 місяці тому, в кінці серпня, за кілька днів до того як він заявив про бажання балотуватися в мера міста, йому нарешті видали свідоцтво, яке засвідчує його право займатися адвокатською діяльністю.

Скандальні ситуації за участі Олександра Богачова

На початку літа 2019 року відбувся конфлікт між Олександром Шевченком та Богачовим, в якому один звинуватив другого в тому, що той на нього напав та облив фекаліями. Тоді Олександру поступив наказ відмовитися від балотування у Верховну раду, але Богачов відмовився від звинувачень. За це хуліганство було сплачено штраф, але не ним, а Романом Копаницею.

Що відомо про Петра Шкутяка?

Шкутяк родом з Львівської області, народився у 1980 році. Його батько в минулому протягом восьми років (до 2006 року) був міським головою Івано-Франківська, а також депутатом Верховної ради.

В 2000 Петро закінчив навчання в університеті «Нафти і газу», в 2005 – вивчився на юриста в академії управління персоналом. В 2011 році закінчив Національну академію державного управління, ставши магістром в цій справі. Тож людина він дуже освічена. Також є стипендіатом деяких освітніх програм.

В 2002 році по закінченню університету почав працювати в “Надвірнанафтогаз”, будучи там економістом, оператором, майстром. Далі був інженером, потім фінансовим директором в приватному підприємстві. В 2007-2009 – перший заступник голови Долинської РДА, в 2009 – 2011 – голова установи. Далі – заступник директора в “Уніплит”. В 2013-2014 роках працював в КП, спершу заступником директора, а потім знову таки став директором.

У 2014 році чоловік зі своєї ініціативи пішов до військового батальйону і брав участь в бойових діях. Але йому довелось покинути це заняття в липні того ж року через тяжке поранення. За мужність в АТО йому видали в нагороду іменну зброю, в подяку за допомогу, та нагородили медаллю.

В 2016 році півроку працював інспектором і керівником групи по перевірці прокурорів.

Щодо політики, був помічником депутата, з 2010 – депутатом міської ради. В 2012 спробував балотуватися у Верховну раду, але не пройшов. Через два роки повторив спробу, але марно. Згідно з аналізом роботи депутатів у 2016 його ім’я було внесено до списку депутатів-прогульників.

Про нерухомість, авто та сім’ю Петра Шкутяка відомо дуже мало, інформація за 2019 рік повністю відсутня. Відомо те, що чоловік є директором “Укрбудінвест-іф”, приватного підприємства.

Скандальні події

У 2012 відбувся скандал з його участю. В липні того року Петро пошкодив та порозбивав вивіски та вікна в організаціях «Партії регіонів». Через це на нього було відкрито кримінальну справу по статті хуліганство. Кандидат не вважає свій вчинок неповагою до людей. Навіть висував версію того, що на офіс впав метеорит. Але йому все одно довелося заплатити штраф у розмірі майже 13 тисяч гривень.

Додаткова інформація

Чоловік має дружину та п’ятеро дітей. В 2014 і 2016 році був в рейтингу найбагатших депутатів серед інших у міській раді. При цьому у 2015 році виявився одним із найбідніших.

Останній кандидат – Василь Стефанишин

Чоловік 1969-го року народження, має вищу освіту і проживає у Франківську. Спершу був вчителем, далі підприємцем. Потім став очільником центру соціальних служб молоді та сім’ї, начальником відділу в департаменті освіти. В 2016 очолив ліцей-інтернат. Також під його керівництвом перебуває футбольний клуб. П’ять років тому спробував балотуватися в міську та обласну раду, але не пройшов у жодну з них. В 2020 заявив свою кандидатуру на посаду мера міста. В 2014 році був учасником Майдану, допомагав воїнам АТО та був волонтером. В особистому плані має дружину, сина та дочку, любить проводити час граючи в футбол.

Майно

На 2016 рік грошові активи чоловіка становили в 10 раз вищу суму від суми усіх його доходів та доходів його родини. Сума рахувалася в іноземній валюті, переведеній в гривні за курсом, дійсним на той рік. В тому році в його власності перебував автомобіль вартістю на той час 37 тисяч гривень. Зарплату отримував у розмірі понад 24 тисячі гривень. Мав 610 тисяч грн і 10 тисяч доларів активів.

За кого голосувати?

Дізнавшись якомога більше інформації кожен житель Івано-Франківська може сам для себе вирішити, хто з цих кандидатів є достойним того, щоб зайняти очільне місце. Проте варто добре подумати, адже діяльність людини, що стане мером міста, є вкрай важливою для загального розвитку нашого регіону.

.,.,.,.